Благодійний показ фільму Українських Режисерів в Нью Йорку для збору коштів для Фонду Допомоги Української Гільдії Режисерів.

Благодійний показ фільму Українських Режисерів в Нью Йорку для збору коштів для Фонду Допомоги Української Гільдії Режисерів.

  • Post category:Новини

“Манливий, Солодкий, Без Меж або Пісні і Танці про Смерть”

30 квітня Гільдія Режисерів України організувала Благодійний показ фільму українських режисерів Тетяни Ходаківської та Олександра Стеколенко в Нью Йорку. Фільм “Манливий, Солодкий, Без Меж або Пісні і Танці про Смерть” буде показаний у Трайбека Фільм Центрі. 

Для тих, хто знаходиться поза США та Нью Йорком є можливість підтримати Українських режисерів, надіславши будь-яку суму до Фонду Допомоги. Будь-ласка, натисніть наступний лінк, оберіть  buy ticket, і вкладку donate.

 


КУПИТИ КВИТОК / ДОПОМОГТИ

Представляти фільм буде Тетяна Ходаківська, членкиня Гільдії Режисерів України та Європейської та Української Кіноакадемій. 

 

“Манливий, Солодкий, Без Меж або Пісні і Танці про Смерть” – це поетичний фільм-есе, який досліджує смерть через пристальне вдивляння у життя. Прем’єра фільму відбулася на “Jihlava Film Festival”, а Українська Прем’єра на фестиваль Докудейс, де фільм отримав особливі відзнаки “За зухвалість експерименту без кордонів”, “З його блаженними кінематографічними моментами й несподіваними сузір’ями (пальців і тканини, жестів і культурних ландшафтів), цей універсальний фільм про смерть (і те, що за нею) вразив нас самою майстерністю ручної роботи. Він зворушив своєю спокійною жагою життя.” Корежисер фільму – також член Гільдії Режисерів Олександр Стеколенко.

 

Тетяна Ходаківська останні 5 років живе в Нью Йорку. Ось що вона каже про фільм

 

“Перед Українською прем’єрою фільму, в 2017 році, я поздвонила мамі. Вона запитала: Але чому саме “Манливий ,Солодкий, Без Меж?” Я сказала “А ти як думаєш?” Вона відповіла: “Тому що таке наше життя”. Моя мама зараз в Україні. 150 км від Києва, 162 км від Бучі. Коли вона пише мені увечорі “Я можливо тебе більше ніколи не побачу”, вона все ще все ще вірить, що життя є МАНЛИВИМ. Коли вона каже, що “обмотається прапором, вийде до окупантів і плюне кожному в обличчя”, вона повторює, що “життя – СОЛОДКЕ”. Коли я плачу через смерть режиссера, який загинув в Маріуполі, вона вірить у перемогу України. Бо смерть не є “Без Меж”, життя є. Я маю надію, що показ в Нью Йорку нагадає тут про мінливість життя і про важливість робити правильний вибір у цей момент. Я маю надію, що показ збере достатньо коштів для підтримки моїх безстрашних колег, які продовжують наразі фільмувати в Україні та для підтримки режисерів, які опинилися в скрутному становищі через війну. Ми переможемо. Слава Україні.

Залишити відповідь