Після нещодавніх лекцій з монтажу кіно мені надходить чимало запитань від колег та колежанок, тож для тих, хто цікавилися монтажем сцен екшну, я підготувала кілька порад, які кристалізувалися з мого власного досвіду монтажу екшну: це мій режисерський 4-серійний фільм “Ангели Війни”, українське та американське телешоу про бокс та ММА, американський фільм “Світанок Третього Дня” з Міккі Рурком та Пітером Гріном, кримінальне телешоу “Бедлам” за мотивами творів Вільяма Шекспіра, фільму для дітей “Фокстер та Макс”. Також спільно з Олександром Чорним та Андрієм Толошним ми зараз працюємо над кінострічкою “Довбуш” Олеся Саніна (виробництво Pronto.Film).
ПОКАЗУЙТЕ ХТО? ЧОМУ? І ЯК САМЕ?
Це прості запитання, на які глядач свідомо чи підсвідомо шукає відповіді і отримує задоволення, коли їх знаходить. Для мене важливо знати ці відповіді, щоб потім знайти найточніший і найдієвіший спосіб донести це до глядача. Що призвело до чого, чому і як, що за історія розказана цими крутими махами, трюками чи гонками. Тобто, кожен удар, нахил, відскок – це як слово у сцені з діалогом. Коли ви зрозуміли речення і підтекст, тоді ви можете братися за форму і ритм, спираючись на характери героїв і жанр фільму – часом додаючи паузи чи прибираючи деякі слова, роблячи наголос на важливих деталях – бо ви вже розумієте сенс сцени.
Якому з трьох питань ви приділятимете більше уваги, залежитиме від жанру. Наприклад, в бойовику чи фільмі-катастрофі люди очікують подивитися на те, ЯК САМЕ?, на вигадливість постановників трюків, на самі трюки, на хореографію, ховаючи це за занадто активним монтажем, ви крадете у глядача їхнє задоволення. Якщо це драма, інколи ЧОМУ? набагато важливіше. Та який би не був жанр, глядач має розуміти ХТО? Це стосується як цілей героїв у конкретній сцені, так і відчуття, на чиїй ми стороні. Без такої ідентифікації інтерес буде втрачено за декілька секунд.
Екшн сцени мають бути захопливими, бо це не лише ходіння на межі життя і смерті на фізичному рівні, але також і про граничні відчуття у сенсі емоцій. Випуклість емоцій і жестів, знову ж таки, залежить від жанру та характеру. І для мене це початок роботи: я намагаюсь зрозуміти, який саме жанр чи піджанр фільму? В якому стилі її розповідають автори, який світ будує режисер.
У кожному жанрі ми будемо шукати правдивість, але не обов’язково реалізм. Те, що є правдивим для однієї історії, буде сприйматися награним для іншого жанру. Коли жанр зрозумілий, можна для калібрації передивится декілька фільмів зі схожим настроєм, звернувши увагу, що працює, що ні; які інструменти використовуються; що є кліше, а що законом жанру.
Наприклад, Термінатор з’являється у нашому реальному світі, але, за великим рахунком, Термінатор – це казка, а казкам властиве художнє перебільшення, так само, як і легендам чи фільмам, що будуються за коміксами.
Міра реалістичності та брутальності у бійці не залежить від особистого смаку – це інструмент, яким ми користуємося в залежності від конкретної історії.
Реалізм чи псевдо-документальність часто підкреслюється відсутністю музики, а сцени з більш художнім образним екшном оздоблюються музикою. Музика, як і відсутність музики, також є інструментами, вибір яких залежить від стилю розповіді конкретного фільму.
Жанр і естетика розповіді, всесвіт фільму – це макрокосмос. Екшн сцена – ці мікрокосмос, маленьке відтворення цього світу.
2. НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО КРУПНІ і СЕРЕДНІ ПЛАНИ ГЕРОЇВ.
Усі режисери та режисери монтажу знають про цінність реакцій головних героїв, і те, що додаючи їх, ми допомагаємо зрозуміти, що відбувається, як зовні так і всередині героя. Екшн-сцена – не виняток, а скоріше, навіть навпаки.
Бачити відчуття болю у героя після того як його вдарили, а чи переляк у сцені погоні – це нагадує про людські ставки та дає відчуття правдивості, навіть якщо йдеться про супер-героя, який падає з даху і виживає.
Зробіть експеримент: у сцені екшину не показуйте головного героя чи антогоніста протягом 10 секунд і ви побачите, як рука глядача мимоволі тягнеться за телефоном перевірити в інтернеті, хто там неправий. Не комп’ютерні ефекти, не трюки, не крутий удар роблять сцену емоційною і правдивою. Це нагадування про зрозумілі нам людські емоції і ставки. Саме вони закріплюють ілюзію реалістичності світу і героїв у ньому й дозволяють забути, що це вигаданий світ і вигадана історія. Якщо ми як режисери і режисери монтажу пам’ятаємо про це й інвестуємо у емоційне сприйняття – у аудиторії це викликає інтерес і співпроживання ситуації.
Продивіться без звуку декілька екшн-сцен, звертаючи увагу, що саме дає відчуття болю, втрати, коли саме ви починаєте хвилюватися за героя.
Тобто, экшн-сцена тоді є захоплюючою, коли ми не лише дивуємося способу її реалізації, а несамперед, коли ми занурені в перебіг подій на емоційному рівні.
- БУДУЙТЕ РОЗПОВІДЬ ВІД ПЕРЕМОГИ ДО ПОРАЗКИ. ВІД ПОРАЗКИ ДО УСПІХУ.
Кожна екшн сцена – це мініатюра всього фільму, його дзеркало. Все, що ви знаєте теоретично чи інтуїтивно про драматургію, ви можете на практиці використовувати у сценах бою, погонях, бійках, катастрофах.
Одне з найважливіших правил – це гойдалка. Щоб радіти за перемогу героя, ми мусимо бачити, що він може зазнати поразки, нам має бути страшно за нього, ми маємо бачити, що його суперник чи суперники, те, що йому протистоїть, теж має змогу перемогти. Зазвичай, чим менше шансів на перемогу у героя, тим цікавіше нам спостерігати, що ж трапиться далі.
Зверніть увагу на те як побудована драматургія у сцені фільму Eastern Promises Девіда Кроненберга. Також зверніть увагу на відсутність музики.
https://www.youtube.com/watch?v=8-rFIKfWrKc
Обережно! Оголення та жорстокість. Вікові обмеження
Багато хороших екшн сцен зрежисовані, поставлені і змонтовані так, що в одній сцені ми бачимо героя, який пермагає, зазнає поразку, знову перемагає або навпаки. Як правило, це проста триактна структура з міні “ВСЕ ПРОПАЛО” перед кульмінацією. Знову ж таки, віддзеркалення драматургії фільму: ЕМОЦІЯ – КОНФЛІКТ – ОПОЗИЦІЯ – ЗБІЛЬШЕННЯ НАПРУГИ – НЕСПОДІВАНКА (СЮРПРИЗ – КРИЗА/СУМНІВ – СПОДІВАННЯ НА ПЕРЕМОГУ або ВІДЧАЙ-ПОРАЗКА або ПЕРЕМОГА.
Крім цього, кожна наступна сцена має бути захопливішою і винахідливішою, ніж попередня. Кожна наступна сцена має бути більш емоційною і з більшими ставками, ніж попередня.
Але що робити, якщо так не виходить? Видихніть і ще раз перегляньте матеріал! Можливо, ви чогось не помітили. Чим закритіші ви, чим більше у вас ідей що класно, а що погано, чим більше страху зробити щось не те, тим менше у вас можливостей. Також я люблю переглядати весь матеріал ще раз після того, як сцена вже змонтована. Так, я знаю, що часу завжди обмаль, але знання і відчуття того, що ви використали весь потенціал матеріалу, наскільки змогли, того варто. Також це основа довіри між режисером і режисером монтажу. Бо режисер, актори, вся група знімальна група докаладають дуже багато зусиль для зйомки кожного кадру, тож це також своєрідна повага до їхньої праці.
Довіряйте собі, довіряйте режисеру монтажу, довіряйте матеріалу – там точно є все, що вам потрібно. Довіряйте історії. Дозвольте собі закохатися у неї, у цей жанр, у цих героїв – і ви побачите потрібні вам нюанси і деталі. Чим більше у вас свободи в голові, тим вірогідніше, що ви знайдете ключ. Можливо, це зовсім не те, що ви думаєте.
Продовження ПРАКТИЧНІ НЕВИДИМІ ПРИЙОМИ і ПОКЕР-ФЕЙС і МОНТАЖ у наступній статті, до того часу для натхнення декілька прекрасних бійок. І нехай ми будемо бачити війни і бійки в кіно, а не в житті.
Не забудьте написати в коментарях, які професійні спостереження, щодо екшинів є у вас.
Тетяна Ходаківська - режисер та режисер монтажу, фільмографія якої включає прем’єри на Каннському фестивалі, та фільми-переможці фестивалів класу А. Серед головних нагород - Chicago International Film Festival (Gold Plaque), Золота дзига (найкращий монтаж), Calcutta International Cult Film Festival (найкращий режисер, найкращий монтаж), US International Film and Video festival (Silver screen) і ще більше 10ти нагород.
Тетяна є топовим режисером монтажу з міжнародними проектами, розписаними на кілька років наперед. Серед проектів, над якими Ходаківська Тетяна працює в США (Нью-Йорк) - фільми з такими зірками кінематографу, як Міккі Рурк (Рестлер, 9,5 тижнів), Пітер Грін (Маска, Криміналье Чтиво), Вінсент Янг (Беверлі Хілз), музиканти Ice-T та гурт Onyx. Серед організацій - UN (Організація Об’єднаних Націй). В 2021 році Тетяна мала честь стати діючим членом Європейської кіноакадемії. Тетяну Ходаківську часто запрошують читати лекції з монтажу в США (Нью Йорк) та Україні (Київ).
imdb.me/khodakivska
instagram.com/tkhodakivska/?hl=en
Світлина Марії Баранової
А що вас найбільше дратує у сценах екшену?